![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
ЮНЕСКО: Всесвітній день логіки
Події
1794 — Елізабет Хог Беннетт з Едома, штат Вірджинія, стала першою американською жінкою, якій успішно зроблений кесарів розтин.
1814 — підписані Кільські мирні договори, що поклали край англо-данській війні: Данія поступалася Швеції Норвегією.
1918 — отримано відповідь московської Ради народних комісарів про відмову вести мирні переговори з Українською Центральною Радою, з посиланням на останню її ноту, яка була сприйнята як образа.
1920 — у Бердянському та Мелітопольському повітах Запорізької губернії розпочалася активна боротьба більшовиків з махновцями. До складу ревкомів у волостях активного повстанського селянського руху вводилися члени комнезамів. Також було організовано загони самооборони членів КНС. Внаслідок роботи, проведеної комнезамами, селяни Ново-Василівської, Кизнярської та Акимівської волостей Мелітопольського повіту та Ново-Спаської волості Бердянського повіту, згідно з відомостями більшовицької пропаганди, перейшли на бік радянської влади.
1922 — у Москві з метою боротьби з мішечництвом у врожайних губерніях РСФРР НКВС зобов'язав завідувачів відділів управління максимально скоротити видачу перепусток на в'їзд і виїзд із заборонених місцевостей і дозволив видавати такі перепустки тільки у випадках особливого державного значення.
— у Харкові РНК УСРР затвердила «Угоду між американською адміністрацією допомоги і Українською соціалістичною республікою» про організацію допомоги голодуючим УСРР.
1928 — у Москві ЦК ВКП(б) надіслав директиву своїм місцевим організаціям, у тому числі ЦК КП(б)У, про посилення хлібозаготівель.
1933 — посольство Німеччини в Москві одержало доповідну записку від німецького консула в Києві А. Хенке про застосування штрафів в українському селі, про голод, епідемію тифу, захворювання на шигельоз (тоді називали дизентерією).
1942 — на ім'я А.Гітлера направлений лист, підписаний головним отаманом УНР у Варшаві А. Лівицьким, президентом Української національної ради у Києві професором М. Величківським, головою Генеральної ради українських комбатантів генералом М. Омеляновичем-Павленком, президентом Української національної ради у Львові митрополитом А. Шептицьким, де висловлювалися критичні зауваження щодо політики Третього рейху стосовно України.
1943 — війна на Тихому океані: почалася евакуація японських військ з острова Гуадалканал.
1953 — у Гельсінкі (Фінляндія) в змаганнях на першість світу зі швидкісного бігу на ковзанах абсолютним чемпіоном світу став українець О. Гончаренко (193,143 очок).
1980 — Генеральна Асамблея ООН засудила інтервенцію СРСР в Афганістан і прийняла резолюцію, якою вимагала «негайно, безумовно і повністю вивести війська з Афганістану».
1989 — долаючи опір комуністичного керівництва та промосковських сил відбулись Установчі збори Донецького обласного Товариства української мови ім.Т.Шевченка. Невдовзі обласна організація була представлена понад 60-ма міськими, районними та сільськими осередками і нараховувала близько 3000 членів.
— міліція розігнала установчі збори ініціативної групи Тернопільської обласної філії Української Гельсінської спілки.
2004 — після близько 500-річної перерви прапор «п'яти хрестів» став державним прапором Грузії. Раніше він був відомий як прапор грузинського королівства.
2023 — ракетний удар по житловому будинку в м. Дніпро
Народились 14 січня
1841 — Берта Морізо, французька художниця-імпресіоністка.
1855 — Опанас Сластіон, український живописець, графік, архітектор, мистецтвознавець і етнограф.
1875 — Альберт Швейцер, німецький філософ, музикант, лікар, місіонер, лауреат Нобелівської премії миру 1952 року.
1883 — Всеволод Петрів, військовий міністр і генерал-хорунжий Армії УНР, учасник оборони Києва від бандформувань Муравйова.
— Ніна Річчі (Марія Нієллі), відома французька модельєрка італійського походження. Відкрила у 1932 Дім моди Річчі, який існує досі й випускає одяг, парфуми, косметику та модні аксесуари.
1892 — Гордій Коцюба, український письменник з когорти Розстріляного відродження.
1898 — Юрій Горліс-Горський, український військовий і громадський діяч, письменник, старшина Армії УНР.
1902 — Василь Минко, український драматург-комедіограф.
1907 — Василь Комісаренко, відомий український вчений, академік АН УРСР, організатор і директор Інституту ендокринології та обміну речовин.
1922 — Василь Гнєздилов, український архітектор і скульптор, лауреат Шевченківської премії.
1937 — Євген Гуцало, український прозаїк, поет, публіцист, кінодраматург, лауреат Шевченківської премії.
1965 — Шаміль Басаєв, відомий чеченський польовий командир.
1997 — Сергій Пархоменко, офіцер Збройних Сил України, учасник російсько-української війни. Герой України (2022, посмертно).
Маючи за приклад свого батька та діда, Сергій виявив бажання проходити службу в бригаді тактичної авіації імені генерал-лейтенанта Василя Нікіфорова та літати на літаках Су-25. Попри молодий вік, на момент російського вторгнення в Україну, вже обіймав посаду командира авіаційної ланки 299-тої бригади тактичної авіації Повітряних сил ЗСУ. З першого дня відбиття російського вторгнення в Україну, виконав 38 бойових вильотів у складних умовах протидії ворожих засобів ППО та винищувальної авіації, під час яких знищив більше ніж 20 ворожих танків, понад 50 бойових броньованих машин, 55 транспортних засобів, 20 цистерн з пальним та кількасот солдатів і офіцерів рашистів. Неодноразово уміло виводив авіаційну техніку з-під ракетних ударів ворога.
Загинув 14 травня 2022 року, виконуючи бойове завдання під час вильоту з метою завдання удару по скупченню автомобільної та броньованої техніки окупантів у Запорізькій області в районі міста Гуляйполе.
Померли
1898 — Льюїс Керрол, англійський математик і письменник, автор повістей «Аліса у Дивокраї» і «Аліса в Задзеркаллі».
Події
1794 — Елізабет Хог Беннетт з Едома, штат Вірджинія, стала першою американською жінкою, якій успішно зроблений кесарів розтин.
1814 — підписані Кільські мирні договори, що поклали край англо-данській війні: Данія поступалася Швеції Норвегією.
1918 — отримано відповідь московської Ради народних комісарів про відмову вести мирні переговори з Українською Центральною Радою, з посиланням на останню її ноту, яка була сприйнята як образа.
1920 — у Бердянському та Мелітопольському повітах Запорізької губернії розпочалася активна боротьба більшовиків з махновцями. До складу ревкомів у волостях активного повстанського селянського руху вводилися члени комнезамів. Також було організовано загони самооборони членів КНС. Внаслідок роботи, проведеної комнезамами, селяни Ново-Василівської, Кизнярської та Акимівської волостей Мелітопольського повіту та Ново-Спаської волості Бердянського повіту, згідно з відомостями більшовицької пропаганди, перейшли на бік радянської влади.
1922 — у Москві з метою боротьби з мішечництвом у врожайних губерніях РСФРР НКВС зобов'язав завідувачів відділів управління максимально скоротити видачу перепусток на в'їзд і виїзд із заборонених місцевостей і дозволив видавати такі перепустки тільки у випадках особливого державного значення.
— у Харкові РНК УСРР затвердила «Угоду між американською адміністрацією допомоги і Українською соціалістичною республікою» про організацію допомоги голодуючим УСРР.
1928 — у Москві ЦК ВКП(б) надіслав директиву своїм місцевим організаціям, у тому числі ЦК КП(б)У, про посилення хлібозаготівель.
1933 — посольство Німеччини в Москві одержало доповідну записку від німецького консула в Києві А. Хенке про застосування штрафів в українському селі, про голод, епідемію тифу, захворювання на шигельоз (тоді називали дизентерією).
1942 — на ім'я А.Гітлера направлений лист, підписаний головним отаманом УНР у Варшаві А. Лівицьким, президентом Української національної ради у Києві професором М. Величківським, головою Генеральної ради українських комбатантів генералом М. Омеляновичем-Павленком, президентом Української національної ради у Львові митрополитом А. Шептицьким, де висловлювалися критичні зауваження щодо політики Третього рейху стосовно України.
1943 — війна на Тихому океані: почалася евакуація японських військ з острова Гуадалканал.
1953 — у Гельсінкі (Фінляндія) в змаганнях на першість світу зі швидкісного бігу на ковзанах абсолютним чемпіоном світу став українець О. Гончаренко (193,143 очок).
1980 — Генеральна Асамблея ООН засудила інтервенцію СРСР в Афганістан і прийняла резолюцію, якою вимагала «негайно, безумовно і повністю вивести війська з Афганістану».
1989 — долаючи опір комуністичного керівництва та промосковських сил відбулись Установчі збори Донецького обласного Товариства української мови ім.Т.Шевченка. Невдовзі обласна організація була представлена понад 60-ма міськими, районними та сільськими осередками і нараховувала близько 3000 членів.
— міліція розігнала установчі збори ініціативної групи Тернопільської обласної філії Української Гельсінської спілки.
2004 — після близько 500-річної перерви прапор «п'яти хрестів» став державним прапором Грузії. Раніше він був відомий як прапор грузинського королівства.
2023 — ракетний удар по житловому будинку в м. Дніпро
Народились 14 січня
1841 — Берта Морізо, французька художниця-імпресіоністка.
1855 — Опанас Сластіон, український живописець, графік, архітектор, мистецтвознавець і етнограф.
1875 — Альберт Швейцер, німецький філософ, музикант, лікар, місіонер, лауреат Нобелівської премії миру 1952 року.
1883 — Всеволод Петрів, військовий міністр і генерал-хорунжий Армії УНР, учасник оборони Києва від бандформувань Муравйова.
— Ніна Річчі (Марія Нієллі), відома французька модельєрка італійського походження. Відкрила у 1932 Дім моди Річчі, який існує досі й випускає одяг, парфуми, косметику та модні аксесуари.
1892 — Гордій Коцюба, український письменник з когорти Розстріляного відродження.
1898 — Юрій Горліс-Горський, український військовий і громадський діяч, письменник, старшина Армії УНР.
1902 — Василь Минко, український драматург-комедіограф.
1907 — Василь Комісаренко, відомий український вчений, академік АН УРСР, організатор і директор Інституту ендокринології та обміну речовин.
1922 — Василь Гнєздилов, український архітектор і скульптор, лауреат Шевченківської премії.
1937 — Євген Гуцало, український прозаїк, поет, публіцист, кінодраматург, лауреат Шевченківської премії.
1965 — Шаміль Басаєв, відомий чеченський польовий командир.
1997 — Сергій Пархоменко, офіцер Збройних Сил України, учасник російсько-української війни. Герой України (2022, посмертно).
Маючи за приклад свого батька та діда, Сергій виявив бажання проходити службу в бригаді тактичної авіації імені генерал-лейтенанта Василя Нікіфорова та літати на літаках Су-25. Попри молодий вік, на момент російського вторгнення в Україну, вже обіймав посаду командира авіаційної ланки 299-тої бригади тактичної авіації Повітряних сил ЗСУ. З першого дня відбиття російського вторгнення в Україну, виконав 38 бойових вильотів у складних умовах протидії ворожих засобів ППО та винищувальної авіації, під час яких знищив більше ніж 20 ворожих танків, понад 50 бойових броньованих машин, 55 транспортних засобів, 20 цистерн з пальним та кількасот солдатів і офіцерів рашистів. Неодноразово уміло виводив авіаційну техніку з-під ракетних ударів ворога.
Загинув 14 травня 2022 року, виконуючи бойове завдання під час вильоту з метою завдання удару по скупченню автомобільної та броньованої техніки окупантів у Запорізькій області в районі міста Гуляйполе.
Померли
1898 — Льюїс Керрол, англійський математик і письменник, автор повістей «Аліса у Дивокраї» і «Аліса в Задзеркаллі».
