«Про шлюби малоросів» (рос. О браках малороссов) — таємний указ російської імператриці Анни Іванівни від 31 січня 1734 року щойно призначеному правителю Малоросії князю О.Шаховському. Мав запроваджуватися у руслі загальноімперської політики русифікації в умовах поступової ліквідації залишків української державності.

Викликаний донесеннями про часті шлюби українців із білорусами і поляками та «іншими іноземцями», що, як зазначено в указі, «суперечить нашому інтересу».

Князю О.Шаховському наказувалося докладати чимало зусиль для таємного заохочення «спритним чином», аби «малоросійський народ охоту мав своячитися і до шлюбу вступати з нашим великоруським народом». Містить посилання на «особливий намір» російського імператора Петра I здійснити подібні заходи.


Не вміщений до «Полного собрания законов Российской империи». Уперше повністю оприлюднений у «Киевской старине» 1905 за текстом із Московського архіву Міністерства юстиції Російської імперії із сигнатурою: «№ 79/1806» (нині Російський державний архів давніх актів).


https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1%80%D0%BE_%D1%88%D0%BB%D1%8E%D0%B1%D0%B8_%D0%BC%D0%B0%D0%BB%D0%BE%D1%80%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B2

Збиття Boeing 737 під Тегераном
(Матеріал з Вікіпедії)

Збиття Boeing 737 під Тегераном — авіакатастрофа, що трапилась 8 січня 2020 року, о 6:14 за іранським часом. Літак Boeing 737—800 належав авіакомпанії «Міжнародні авіалінії України». Загинули усі, хто перебував на борту: 176 осіб, з яких 167 пасажирів і 9 членів екіпажу. Усі члени екіпажу та двоє пасажирів були громадянами України. Серед пасажирів було 24 неповнолітніх, з них 19 дітей до 12 років. Найменша дитина — 2018 року народження. 9 січня 2020 року було оголошено днем жалоби в Україні та Ірані.

За кількістю жертв катастрофа увійшла до п'ятдесяти найбільших авіакатастроф у світі. В історії української пасажирської авіації подібна катастрофа літака Як-42 сталася 1997 під Салоніками, за 22 роки до того. Керівництво МАУ заявило, що технічний стан літака був хорошим, помилка пілотів виключена, а екіпаж було заздалегідь підсилено досвідченими пілотами враховуючи складність рейсу.

11 січня 2020 року, президент Ірану Хасан Рухані визнав, що літак було випадково збито ракетами, випущеними Корпусом вартових Ісламської революції. За словами офіційних представників Ірану, причиною трагедії став людський фактор.

*

2022

На початку січня 2022 року, Іран офіційно відмовився від продовження переговорів щодо розслідування наслідків катастрофи. Іран заявив Канаді, Швеції, Україні та Британії, що відмовляється вести переговори щодо катастрофи літака авіакомпанії «Міжнародні авіалінії України» поблизу Тегерану.

8 січня 2022 року, були оприлюднені прізвища військовослужбовців нижніх ланок Корпусу вартових Ісламської революції (IRGC), у тому числі: капітана Мехді Хосраві (Mehdi Khosravi, командир ТОР М-1), першого лейтенанта Мейсама Хейроллахі (Meysam Kheirollahi, оператор), третього лейтенанта Саєда Ахмада Мірі (Seyed Ahmad Miri, оператор), першого лейтенанта Маґаммада Маджіда Еслама Дооста (Mohammad Majid Eslam Doost), капітана Саджада Мохаммаді (Sajjad Mohammadi), майора Хамеда Мабхута (Hamed Mabhout), другого бригадного генерала Ібрагіма Сафаї Кіа (Ibrahim Safaei Kia), бригадного генерала Алі Акбара Сейдуна (Ali Akbar Seydoun) та одного військового Іранської Армії полковника Мостафи Фараті (Mostafa Faratі), яким інкримінується службова недбалість, необережність та неналежне виконання службових обов’язків та інших причетних осіб до збиття пасажирського літака МАУ Boeing-737 рейсу PS752.

До других роковин катастрофи рейсу PS752 авіакомпанії «Міжнародні авіалінії України», секретар РНБО України Олексій Данілов назвав її спланованим терористичним актом з боку Ірану. "Те, що сталося 8 січня 2020 року, було терористичним актом, вчиненим проти цивільного літака", - заявив він в інтерв’ю "Голосу Америки".

Юрченко Олександр Миколайович
Народився 23 липня 1988 (33 роки), м. Київ
Громадянство Україна

Народний депутат України.

Член Комітету ВРУ з питань енергетики та житлово-комунальних послуг, голова підкомітету з питань поводження з побутовими відходами.
Член Української частини міжпарламентської асамблеї Верховної Ради України та Сейму Литовської Республіки.

Попри законодавчу заборону політикам втручатися в освітні процеси, брав участь у шкільній лінійці та вітав учнів і їх батьків.

14 вересня 2020 року Юрченка виключили зі фракції «Слуга народу» у ВРУ.


Інциденти


Звинувачення в корупції

Влітку 2020 року НАБУ почало розслідування щодо організованої групи, учасники якої отримують хабарі за використання повноважень народних депутатів. В результаті спецоперації було викрито на хабарі неофіційного помічника Олександра Юрченка, він взяв перший транш коштів розміром 13 тис. $ із запланованої суми 200 тис. $, які мали піти на підкуп народних депутатів — членів Комітету з питань енергетики. За повідомленням НАБУ, було також зібрано докази для повідомлення про підозру самому Юрченку у вчиненні злочинів, передбачених ст. 368 КК та ч.4 ст. 27, ч. 4 ст. 369 КК України.

15 вересня генпрокурор Венедіктова публічно відмовила в оголошенні підозри депутату; голова фракції «Слуга народу» Давид Арахамія заявив, що Юрченко хоче вийти з фракції та партії на час розслідування, а в Офісі президента підтримали це рішення. У цей же день НАБУ оприлюднило відео прихованої зйомки між народним депутатом Юрченком, посередником та детективом. Крім грошей, на відео було зафіксовано вимогу Юрченка отримати 3 % від акцій майбутнього заводу, який, відповідно до легенди правоохоронців, мали б побудувати в Україні.

17 вересня генпрокурор Венедіктова підписала клопотання про арешт Юрченка, його виключили з фракції «Слуги народу» у Верховній раді, а Президент Зеленський заявив, що депутат обов'язково сидітиме у в'язниці. Того ж дня Юрченку повідомили про підозру, а його помічник вийшов з СІЗО під заставу 1,5 млн грн. Заява Зеленського була піддана критиці, як така, що дає можливість Юрченку позиватись у ЄСПЛ.

21 вересня Юрченка взяли під арешт з правом застави розміром 3,1 млн грн. Того ж дня в домі батьків Олександра, детективами НАБУ було виявлено незареєстрований пістолет. Через 4 дні застава була внесена, депутат вийшов з СІЗО під зобов'язання носити електронний браслет.

4 листопада з Юрченка було знято електронний браслет і продовжено арешт на 60 діб.

11 серпня 2021 року Юрченку та його помічникові було висунуто звинувачення у хабарництві. За версією слідства Юрченко через помічника вимагав отримати хабаря. Вищий антикорупційний суд України заарештував Юрченка за підозрою у хабарництві на два місяці з можливістю вийти під заставу у розмірі понад 3 млн грн. Через кілька днів заставу було внесено.


Потрапляння в ДТП

8 липня 2021 року Юрченко потрапив в ДТП у Львові: автомобілем «Mustang» заднім ходом він виїжджав із платного паркування в центрі міста, вдаривши припарковане авто. Юрченко побив водія постраждалого авто, після чого намагався втекти з місця ДТП, але його затримали патрульні поліцейські[39]. Вони запідозрили, що Юрченко знаходиться в стані наркотичного сп'яніння. Медичний огляд Юрченка підтвердив, що той вживав наркотики.

12 липня Голова ВР Разумков заявив, що допускає внесення змін до законодавства, щоб дозволити позбавляти мандата народних депутатів за негідну поведінку.

14 липня Національна поліція відкрила два кримінальні провадження проти Юрченка після ДТП.

(Моє обране у Живому Журналі щодо Юрченка: https://www.livejournal.com/tools/memories.bml?user=ryativna_otruta&keyword=%D1%8E%D1%80%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE%20%D0%BE%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80&filter=all)