1 січня, wikipedia
Monday, 2 January 2023 19:31![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
ryativna_otruta1 січня
Новий рік
Всесвітній день мирунь суспільного надбання
Національні
Словаччина: День виникнення Словацької республіки
Чехія: День відновлення незалежності чеської держави
Литва: День прапора
Події
1 — обрізання Господа нашого Ісуса Христа. Об'явлення Божого імені людству.
1501 — кінець інкунабул, друкованих видань у Європі, що вийшли з моменту винаходи друкарства. З цього дня європейські друковані книжки умовно називають палеотипами.
1622 — папська канцелярія офіційно визнала 1 січня початком року. До того новий рік відраховувався з 25 березня.
1700 — указом Петра І у Росії введений юліанський календар, відтак Новий рік був перенесений на 1 січня. Тим самим відкинувши 5508 років слов’янського літочислення. В указі йшлося про те, що після 31 грудня 7208 настане 1 січня 1700 «від Різдва Господа Бога і спасу нашого Ісуса Христа».
1751 — надруковано перший том «Енциклопедії, або Тлумачного словника наук, мистецтв та ремесел», виданий Дені Дідро та Жаном Лероном Д'аламбером.
1801 — астроном із Палермо Джузеппе Піацці відкрив перший (найбільший) астероїд Цереру.
1801 — після жорстокого придушення в 1798 році повстання в Ірландії, піднятого членами таємної революційної організації «Товариство об'єднаних ірландців», був скасований ірландський парламент. На підставі Акту про Унію утворилося Сполучене Королівство Великої Британії та Ірландії; об'єднані британські та ірландські законодавчі органи.
1804 — проголошена незалежність Гаїті від Франції.
1880 — видано друком у Львові перше число щоденника «Діло», який виходив до початку Другої світової війни.
1885 — у Чернівцях почала виходити україномовна газета «Буковина», редактором якої був письменник і громадський діяч Юрій Федькович.
1901 — проголошено створення Австралійської Співдружності — федерації британських колоній всього континенту.
1909 — у Великій Британії проведені перші виплати пенсій.
1919 — Директорія УНР видала закон про автокефалію Української Православної Церкви.
1928 — почала виходити газета «Розбудова нації», орган проводу українських націоналістів.
1940 — азербайджанська писемність переведена на кириличний шрифт.
1942 — у Вашингтоні союзники за антигітлерівською коаліцією підписали Декларацію Об'єднаних Націй про спільну боротьбу проти країн Осі.
1950 — згідно з американським планом «Троян», у цей день повинна була початися ядерна війна проти СРСР, але під час штабних випробувань від ідеї відмовилися через неготовність.
1954 — у США відбувся перший національний кольоровий телеефір.
1959 — перемога Кубинської революції.
1968 — на 1-му телеканалі Центрального телебачення СРСР вийшов перший випуск програми «Час» («Время»).
1970 (00:00:00 UTC) — початок відліку часу в Unix-подібних операційних системах (початок епохи Unix).
1983 — «Arpanet» змінила основний протокол з NCP на TCP/IP, що й привело до появи сучасного інтернету.
1984 — засновано Industrial and Commercial Bank of China, один з найбільших банків світу.
1992 — Ірак визнав незалежність України.
1994 — почала діяти НАФТА, найбільша в світі регіональна зона вільної торгівлі (США—Канада—Мексика).
1995 — розпочала роботу Світова організація торгівлі.
1999 — введено безготівкове євро (Австрія, Бельгія, Ірландія, Іспанія, Італія, Люксембург, Нідерланди, Німеччина, Португалія, Фінляндія, Франція).
2000 — Туркменістан перейшов з кирилиці на латинський алфавіт.
2001 — безготівкове євро введено в Греції.
2002 — поява готівкового євро.
2007 — Болгарія та Румунія приєдналися до Європейського Союзу; болгарська, ірландська та румунська стали офіційними мовами ЄС (приєдналися до 20 інших мов); у Словенії введено в обіг євро.
2008 — на Кіпрі та Мальті введено в обіг євро.
2009 — у Словаччині введено в обіг євро.
2011 — у Естонії введено в обіг євро.
2014 — у Латвії введено в обіг євро.
2015 — у Литві введено в обіг євро.
2015 — Росія припинила дію двосторонньої секретної угоди з США у галузі безпеки зберігання збройових урану і плутонію. Згідно з цією угодою США підтримували безпеку на 18 ядерних об'єктах РФ, допомогли РФ знищити сотні застарілих боєголовок та АПЧ, сплачували платню російським працівникам, навчали персонал та інвестували більш 2 млрд. USD
2023 — у Хорватії введено в обіг євро.
Народились
1826 — Василь Ковальський, український письменник і громадський діяч
1842 — Василь Мова, український (кубанський) письменник, поет, драматург († 1 червня 1891 р.)
1848 — Володимир (Священомученик; в миру — Василь Богоявленський), Київський і Галицький православний митрополит у 1915—1918 роках.
1856 — Модест Вітошинський, український співак-баритон
1857 — Ерастов Степан, український письменник і громадсько-політичний діяч на Кубані († 13 квітня 1933)
1866 — Петро Залозний, український письменник, філолог
1885 — Людмила Бурлюк-Кузнецова, українська художниця та літераторка. Сестра Володимира, Давида та Миколи Бурлюків. Старша з трьох сестер.
1896 — Василь Касіян, український графік, народний художник СРСР, Герой Соціалістичної Праці, лауреат Державної премії України ім. Т. Г. Шевченка.
1896 — Василь Перебийніс, український живописець і графік
1909 — Степан Бандера, український політичний діяч, голова проводу ОУН в 1940—1959 роках
1912 — Василь Хоменко, український графік
1916 — Степан Хвиля, український живописець
1916 — Василь Хома, голова обласного проводу ОУН Житомирщини 1941 року.
1919 — Джером Девід Селінджер, американський письменник, основним твором якого є шедевр «Над прірвою у житі» (1951)
1926 — Олексій Нирко, кобзар, засновник ряду капел Криму та Кубані, в'язень ГУЛАГу, дослідник та пропагандист кобзарства, одноосібний творець музею кобзарства півдня України та Кубані, заслужений працівник культури України (†2005)
1936 — Михайло Гирило, український майстер декоративно-прикладного мистецтва (різьбярство)
1936 — Микола Капелюх, український художник декоративно-прикладного мистецтва, заслужений майстер народної творчості України
1937 — Василь Лизанчук, український вчений, професор, доктор філологічних наук, академік Академії наук вищої школи, заслужений журналіст України, завідувач кафедри радіомовлення і телебачення факультету журналістики Львівського університету імені Івана Франка
1946 — Василь Вільшук, український скульптор, лауреат Державної премії України ім. Т. Г. Шевченка
1946 — Валерій Маренич, український співак, народний артист України, один з «Тріо Маренич»
1947 — Микола Мірошниченко, український поет, перекладач
1950 — Володимир Вознюк, українсьний поет, перекладач, літературознавець, директор літературно-меморіального музею Ольги Кобилянської
1950 — Галина Кирпа, українська письменниця, поетеса, перекладач
1951 — Михайло Ілляшенко, український режисер театру, заслужений діяч мистецтв України
1951 — Олена Михайленко, український художник декоративно-прикладного мистецтва, заслужений працівник культури України
1951 — Антон Щегельський, український прозаїк, поет, гуморист
1957 — Василь Кожелянко, український письменник
1959 — Степан Глова, актор львівського театру імені Марії Заньковецької, народний артист України
1960 — Юрій Шайгородський, український політолог, соціальний психолог
1960 — Олександр Шлапак, український політик і управлінець
1961 — Олександр Балагура, український режисер-документаліст
1967 — Василь Цимбаліста, український художник, (сакральне мистецтво).
Новий рік
Всесвітній день мирунь суспільного надбання
Національні
Словаччина: День виникнення Словацької республіки
Чехія: День відновлення незалежності чеської держави
Литва: День прапора
Події
1 — обрізання Господа нашого Ісуса Христа. Об'явлення Божого імені людству.
1501 — кінець інкунабул, друкованих видань у Європі, що вийшли з моменту винаходи друкарства. З цього дня європейські друковані книжки умовно називають палеотипами.
1622 — папська канцелярія офіційно визнала 1 січня початком року. До того новий рік відраховувався з 25 березня.
1700 — указом Петра І у Росії введений юліанський календар, відтак Новий рік був перенесений на 1 січня. Тим самим відкинувши 5508 років слов’янського літочислення. В указі йшлося про те, що після 31 грудня 7208 настане 1 січня 1700 «від Різдва Господа Бога і спасу нашого Ісуса Христа».
1751 — надруковано перший том «Енциклопедії, або Тлумачного словника наук, мистецтв та ремесел», виданий Дені Дідро та Жаном Лероном Д'аламбером.
1801 — астроном із Палермо Джузеппе Піацці відкрив перший (найбільший) астероїд Цереру.
1801 — після жорстокого придушення в 1798 році повстання в Ірландії, піднятого членами таємної революційної організації «Товариство об'єднаних ірландців», був скасований ірландський парламент. На підставі Акту про Унію утворилося Сполучене Королівство Великої Британії та Ірландії; об'єднані британські та ірландські законодавчі органи.
1804 — проголошена незалежність Гаїті від Франції.
1880 — видано друком у Львові перше число щоденника «Діло», який виходив до початку Другої світової війни.
1885 — у Чернівцях почала виходити україномовна газета «Буковина», редактором якої був письменник і громадський діяч Юрій Федькович.
1901 — проголошено створення Австралійської Співдружності — федерації британських колоній всього континенту.
1909 — у Великій Британії проведені перші виплати пенсій.
1919 — Директорія УНР видала закон про автокефалію Української Православної Церкви.
1928 — почала виходити газета «Розбудова нації», орган проводу українських націоналістів.
1940 — азербайджанська писемність переведена на кириличний шрифт.
1942 — у Вашингтоні союзники за антигітлерівською коаліцією підписали Декларацію Об'єднаних Націй про спільну боротьбу проти країн Осі.
1950 — згідно з американським планом «Троян», у цей день повинна була початися ядерна війна проти СРСР, але під час штабних випробувань від ідеї відмовилися через неготовність.
1954 — у США відбувся перший національний кольоровий телеефір.
1959 — перемога Кубинської революції.
1968 — на 1-му телеканалі Центрального телебачення СРСР вийшов перший випуск програми «Час» («Время»).
1970 (00:00:00 UTC) — початок відліку часу в Unix-подібних операційних системах (початок епохи Unix).
1983 — «Arpanet» змінила основний протокол з NCP на TCP/IP, що й привело до появи сучасного інтернету.
1984 — засновано Industrial and Commercial Bank of China, один з найбільших банків світу.
1992 — Ірак визнав незалежність України.
1994 — почала діяти НАФТА, найбільша в світі регіональна зона вільної торгівлі (США—Канада—Мексика).
1995 — розпочала роботу Світова організація торгівлі.
1999 — введено безготівкове євро (Австрія, Бельгія, Ірландія, Іспанія, Італія, Люксембург, Нідерланди, Німеччина, Португалія, Фінляндія, Франція).
2000 — Туркменістан перейшов з кирилиці на латинський алфавіт.
2001 — безготівкове євро введено в Греції.
2002 — поява готівкового євро.
2007 — Болгарія та Румунія приєдналися до Європейського Союзу; болгарська, ірландська та румунська стали офіційними мовами ЄС (приєдналися до 20 інших мов); у Словенії введено в обіг євро.
2008 — на Кіпрі та Мальті введено в обіг євро.
2009 — у Словаччині введено в обіг євро.
2011 — у Естонії введено в обіг євро.
2014 — у Латвії введено в обіг євро.
2015 — у Литві введено в обіг євро.
2015 — Росія припинила дію двосторонньої секретної угоди з США у галузі безпеки зберігання збройових урану і плутонію. Згідно з цією угодою США підтримували безпеку на 18 ядерних об'єктах РФ, допомогли РФ знищити сотні застарілих боєголовок та АПЧ, сплачували платню російським працівникам, навчали персонал та інвестували більш 2 млрд. USD
2023 — у Хорватії введено в обіг євро.
Народились
1826 — Василь Ковальський, український письменник і громадський діяч
1842 — Василь Мова, український (кубанський) письменник, поет, драматург († 1 червня 1891 р.)
1848 — Володимир (Священомученик; в миру — Василь Богоявленський), Київський і Галицький православний митрополит у 1915—1918 роках.
1856 — Модест Вітошинський, український співак-баритон
1857 — Ерастов Степан, український письменник і громадсько-політичний діяч на Кубані († 13 квітня 1933)
1866 — Петро Залозний, український письменник, філолог
1885 — Людмила Бурлюк-Кузнецова, українська художниця та літераторка. Сестра Володимира, Давида та Миколи Бурлюків. Старша з трьох сестер.
1896 — Василь Касіян, український графік, народний художник СРСР, Герой Соціалістичної Праці, лауреат Державної премії України ім. Т. Г. Шевченка.
1896 — Василь Перебийніс, український живописець і графік
1909 — Степан Бандера, український політичний діяч, голова проводу ОУН в 1940—1959 роках
1912 — Василь Хоменко, український графік
1916 — Степан Хвиля, український живописець
1916 — Василь Хома, голова обласного проводу ОУН Житомирщини 1941 року.
1919 — Джером Девід Селінджер, американський письменник, основним твором якого є шедевр «Над прірвою у житі» (1951)
1926 — Олексій Нирко, кобзар, засновник ряду капел Криму та Кубані, в'язень ГУЛАГу, дослідник та пропагандист кобзарства, одноосібний творець музею кобзарства півдня України та Кубані, заслужений працівник культури України (†2005)
1936 — Михайло Гирило, український майстер декоративно-прикладного мистецтва (різьбярство)
1936 — Микола Капелюх, український художник декоративно-прикладного мистецтва, заслужений майстер народної творчості України
1937 — Василь Лизанчук, український вчений, професор, доктор філологічних наук, академік Академії наук вищої школи, заслужений журналіст України, завідувач кафедри радіомовлення і телебачення факультету журналістики Львівського університету імені Івана Франка
1946 — Василь Вільшук, український скульптор, лауреат Державної премії України ім. Т. Г. Шевченка
1946 — Валерій Маренич, український співак, народний артист України, один з «Тріо Маренич»
1947 — Микола Мірошниченко, український поет, перекладач
1950 — Володимир Вознюк, українсьний поет, перекладач, літературознавець, директор літературно-меморіального музею Ольги Кобилянської
1950 — Галина Кирпа, українська письменниця, поетеса, перекладач
1951 — Михайло Ілляшенко, український режисер театру, заслужений діяч мистецтв України
1951 — Олена Михайленко, український художник декоративно-прикладного мистецтва, заслужений працівник культури України
1951 — Антон Щегельський, український прозаїк, поет, гуморист
1957 — Василь Кожелянко, український письменник
1959 — Степан Глова, актор львівського театру імені Марії Заньковецької, народний артист України
1960 — Юрій Шайгородський, український політолог, соціальний психолог
1960 — Олександр Шлапак, український політик і управлінець
1961 — Олександр Балагура, український режисер-документаліст
1967 — Василь Цимбаліста, український художник, (сакральне мистецтво).
